19.03.2018 люди, що все міняють (друга)

Продовжую розповідати про людей з мого життя, якими пишаюсь, які творять мій день.

Їй всього дев’ятнадцять років. Так, повного переліку всіх її досягнень не напишеш, бо все життя ще попереду. Але є в неї риса характеру, що, я сподіваюсь, є запорукою успішного буття – уміння ставити мету і наполегливо йти до її досягнення. Найвагоміша, і не остання, та, що колись була дитячою мрією, а зараз вже пройдений етап – work&travel в Америці. Дитина з сільської місцевості, перша в родині навчається на стаціонарі (її сестри перші в сім’ї отримали вищу освіту, заочно), ніхто жодних амбітних цілей не вимагав і не ставив, жодних вказівок, умовлянь (але підтримка родини, звичайно, була, на рівні фінансів і доброго слова). Вивчення мови додатково, вступ на перший курс, збір документів, домовленості і здача екзаменів достроково, і нарешті, майже чотири місяці в Штатах, озеро Мічіган, два останні тижні – відпочинок і мандрівки країною. Без батьків, родичів, без друзів, у свої вісімнадцять. Стоячи на верхівці схилу у Гранд Каньйон, або на оглядовому майданчику Нью-Йорка вона, Л – людина, мала б закарбувати собі у пам’яті “Я це зробила”. Цього року їй відмовили у візі. Існує думка, що ризик бажання нелегально залишитись зростає пропорційно кількості відвідин цієї країни можливостей. Що ж, незважаючи на плани і мрії на це літо, кошти витрачені на програму, час на підготовку до співбесіди у консульстві, переживання, після негативного результату, вона зауважила, що не надто засмучена, тобто “життя ж не закінчилось”.  Авжеж , це досвід. Досвід розчарувань і відмов, він не менш важливий.

Тож надзвичайно переймаючись долею моєї сестрички, бажаючи їй “не збавляти обертів”, сподіваюсь, що такі особисті якості, природна внутрішня і зовнішня краса допоможуть їй бути по справжньому щасливою. Люблю і надихаюсь.

Всім нам мрій і планів. І вдалого дня! 🙂

Напишіть відгук