29.03.2018 писати чи не писати

Сьогодні нарешті я написала наступну рецензію на книгу. Це постійна проблема – є час читати, не має часу писати про прочитане. Знаю, що не лише в мене така проблема. Дехто з книжкових блогерів теж на це скаржаться. Зараз в мене на черзі три книги, вже з десять днів як прочитані, але надто повільно просувається черга 🙂 Треба робити більше зусиль. Адже знаю, що писати про книги важливо. По перше, у процесі знову повертаєшся до прочитаного, міркуєш, аналізуєш, оцінюєш, “пропрацьовуєш” 🙂 . По друге, відгуки і коментарі корисні іншим читачам і надзвичайно допомагають не розгубитись у світі сучасних видань, а також порівняти власні думки щодо прочитаного, обговорити чи подискутувати.

Найобговорюваніші теми серед колег – погода і відключення води у Києві на добу. Хех… це вони ще не чули мою сумну історію, про два тижні восени без води у квартирі, де мешкає родина з шести людей… 🙂

Ввечері вперше за вісім років відвідали кінотеатр разом із чоловіком. Лише вдвох! І дивились не мультфільм! Справжній фільм, ще й мовою оригіналу! 🙂 ( Першому гравцеві приготуватися, Ready player one, a Steven Spielberg film). Незабутні враження! 🙂

Попереду ще один робочий день, одразу по тому – потяг Київ-Кременчук. Вже два дні без дітей поряд і я скучила дуже.

Доброго ранку! 🙂

 

Напишіть відгук