5 книг до Дня Батька

 

Мала час та натхнення згадати книги, у яких  батько або є головним героєм, або відіграє ключову роль у житті героїв. Тож підготувала для вас підбірку з п‘яти книг ( що правда, один з пунктів – це трилогія) та рекомендую звернути увагу – вони того варті!

 

Американська пастораль. Філіп Рот

Якби Теодор Драйзер не скористався раніше назвою “Американська трагедія”, цю книгу Філіп Рот мав назвати саме так. Адже те, що трапилось в родині добропорядного успішного американця Саймона “Шведа” Левов важко пояснити закономірностями чи стереотипними уявленнями причинно-наслідкових зв’язків. Життя головного героя здавалося ідеальним навіть тоді, коли його маленька донька зненавиділа весь світ у купі з власними батьками. Аж поки не сталося не виправне – теракт і загибель людини, скоєний руками Левової власної дитини. Дівчина-підліток приєдналася до екстремістської організації борців проти війни у В’єтнамі, і власноруч, за допомогою вибухового пристрою, зруйнувала крамницю, поряд з якою у цей момент знаходився місцевий лікар. Чи може бути щось страшніше для батька? Виявляється, може. Донька тікає і на довгі п’ять років зникає з його життя. Життя, сповненого нерозуміння, каяття, уявного добробуту, страждань, пошуків і врешті довгоочікуваної, але шокуючої, зустрічі з власною дитиною. Що їй довелося пережити, ким, або чим, вона врешті стала? У двадцять один рік, здається, майбутнього для неї вже немає. А для нього?

 

Син. Філіпп Майєр

Історія американського Техасу протягом 300 років від початку дев’ятнадцятого століття на прикладі родини у кілька поколінь. Стрижнем цієї родини є надзвичайно харизматична особистість з трагічною і непересічною долею – Ілай Мак-Каллоу. Його власних мати, сестру і брата катували і вбили індіанці, а хлопця забрали у полон. На диво, він вижив і здобув почесне місце серед власних поневолювачів. Плем’я перетворилось на нову сім’ю. Та їх очікувала жорстока відплата за контакт з білими  – майже всі індіанці у поселені гинуть від віспи. Лише Ілай залишається живим. Завдяки щепленню, до речі. Що й казати, сувора вдача, яка залишилась Мак-Каллоу у спадок, супроводжує його все наступне, доволі довге і успішне, життя. Від привидів минулого Ілая, батька і діда, страждають всі навколо, але особливо – рідні сини, онуки. Доля правнучки теж не викликає заздрості, не зважаючи на величезні статки і заможне життя.

 

Чорнильний світ. Корнелія Функе

В цій трилогії яскраво проілюстрований зв’язок доньки і батька, які один для одного є прикладом хоробрості і найдорожчою людиною ,яка потребує опіки. Безкінечні пригоди і небезпеки, що трапляються з героями у цих трьох книгах фентезійного світу, у потойбіччі друкованих сторінок, роблять читання захопливим.

Опис трилогії з сайту видавництва , де можна придбати ці книги: 

Меґі любить читати книжки. Любить читати книжки і її тато Мо, палітурник, “книжковий лікар”, як називає його Меґі. Проте він не читав їй уголос ще відтоді, як загадково зникла її мама. Вони жили собі спокійним життям аж до тієї ночі, коли незнайомець прийшов із попередженням. Наступного дня Мо став пакувати валізи, не повідомивши Меґі причини. Вони мусять переховуватись. Але від чого і від кого?
Невдовзі таємницю Мо розкрито. Він, виявляється, має надзвичайний дар — втілювати в життя історії, оживлювати їхніх героїв. Чимало років назад він випадково вичитав з книжки у наш світ бездушного злочинця. І от тепер цей злодій полює на Мо та його рідкісний талант.
Мо і Меґі Фольхарти поринають у карколомні пригоди, в яких уявне переплітається зі справжнім. І тепер саме від них залежить, як завершиться історія, що полонила їх усіх.

 

Турбота як робота. Олена Стрельник

Книга, яку я рішуче додаю в перелік обов’язкових до прочитання тим, хто планує стати батьками. Та й практикуючим татам і мамам буде надзвичайно корисною. Вона обґрунтовує і статистично підтверджує всі мої практичні висновки і життєві спостереження, що турбота про дітей – це не обов’язковий прояв жіночності, єдина справжня реалізація і поклик жінки, а в першу чергу, важка праця, вибір, який НЕ має бути пов’язаний з жертовністю. “Турбота як робота” незамінна в розвіюванні стереотипів, а радше міфів і забобонів, які дискримінують жінок за статевою приналежністю. Книга є чудовою відповіддю на закиди, що турбота про дітей, ведення господарства завжди були природними обов’язками жінки, апелюючи до історичних практик. Адже сучасне життя в контексті прогресу і еволюційних змін демонструє  інше реалії. Можливість контролювати репродуктивну функцію, різноманітність варіантів реалізації, як повноцінного члена суспільства, кваліфікованого працівника, творчої особистості, забов’язує нас, як соціум, переглянути вимоги до батьківства в цілому.

Але. Тут написано багато і про невілювання ролі батька у щоденному житті дитини, про досвід бути батьком у соціальному «авангарді» – країнах, які досягли значних успіхів; про необхідність підтримки держави, зміні законодавчих норм. Наприклад, щодо надання батькові оплачуваної додаткрвої відпустки ( наразі таким привілеєм користуються лише матері).

 

Я – Малала. Малала Юсуфзай.

Автобіографія юної дівчини, яка постраждала від рук талібів у себе на батьківщині, у Пакистані. Екстримісти не змогли пробачити їй неймовірну силу волі, прагнення справедливості і непорушності прав людини. Найбільш активно Малала відстоює права дітей всіх статей у будь-якій країні на освіту. За свою діяльність Юсуфзай у 2004 році отримала Нобелівську премію миру. Найбільша користь від прочитання книги – нагадування всім нам, що право отримувати освіту, таке зрозуміле і доступне у розвинених країнах, на сьогодні є нездійсненною мрією багатьох мільйонів людей. Освіта – це благо, дароване за місцем народження, за суспільною згодою, це цінність, якою не варто нехтувати.

Малала про свого батька:

«Для більшості пуштунів народження доньки – сумний день. Татів двоюрідний брат (…) один з небагатьох, хто прийшов відсвяткувати моє народження, і навіть подарував гроші. Він також приніс величезне зображення нашого родинного дерева, котре корінням сягало прапрадіда і на якому була відображена лише чоловіча лінія роду Долахела Юсуфзай. Мій батько, Зіяуддін, був не таким, як більшість пуштунських чоловіків. Він узяв аркуш, провів лінію від свого імені і написав «Малала». Цей вчинок насмішив батькового брата. Та мого батька це не обходило. Він подивився на мені, новонародженій, у вічі й одразу мене полюбив. Батько казав: « Я точно знаю, це особливе дитя». І навіть просив друзів кидати в колиску засушені фрукти, цукерки й монети, як у нас прийнято лише у разі народження хлопчиків».

Чи варто наголошувати, що батько Малали відіграв ( і продовжує відігравати) важливу роль у її житті і боротьбі з несправедливим світом? Без його виховання і завзятої підтримки власної доньки, світ ніколи не дізнався про запеклу боротьбу тендітної пакистанської дівчинки з бойовиками-талібами.

 

#100днів_пишу_10

One Reply to “5 книг до Дня Батька”

Напишіть відгук