Про НЕ улюблену роботу

20.00 на годиннику, намагаюсь схопити натхнення за хвіст, зібратись з думками і таки написати/сказати все, що збиралась сказати і написати за день.

Та по факту, я настільки втомлена і демотивована на будь-яку творчість, що залишається, в кращому випадку, сидіти і тупити в монітор.

Найпродуктивніший час удень йде на виконання роботи, яка не дає мені нічого, окрім помірної зарплатні (за що я вдячна звичайно). Я не можу читати, писати, вдосконалювати англійську, ділитись досвідом чи здобувати новий. Ніякої кінцевої мети, сама лише рутина і повторювані операції. Жодного розвитку.

Прочитала нещодавно, що 80% американців не люблять своєї роботи. Невже все так сумно? А у нас яка статистика?

Кен Робінсон, автор книг про проблеми освіти, стверджує, що незадоволеність своєю зайнятістю пов’язана з позбавленням можливості людям постійно щось створювати. Адже творчість життєво необхідна кожному для гармонічного існування.

І так, я знаю. Маю змінити те, що не влаштовує і тягне назад. Більше того – в мене є план. 🙂

Та поки що, туплю в монітор, щось таки пишу і, в решті, поліпшую свій настрій спілкуванням через літери і слова з вами, тими хто мав час та настрій читати такі дурниці 🙂

Дякую!!!

#100днів_пишу_11

Напишіть відгук