bibicheva.com

життя, що має зміст і сенс

У наш час вільний доступ до інформації перетворився у довільну інтерпретацію отриманих знань та зневажання думкою справжніх фахівців. Диванні експерти вважають, що мають рацію і краще розуміються у будь-яких питаннях. Адже вони це гуглили! 

Принаймні так вважає автор книги Том Ніколс. Він багато років викладає політологію у Воєнному коледжі ВМС США, є експертом з міжнародних відносин, визнаним інтелектуалом. Тож категорично стверджує, що настала епоха смерті фаховості. 

Вища освіта, журналістика і, власне, Гугл з Вікіпедією вбивають будь-які залишки довіри до професійної думки і експертної оцінки як складних, так і простих, але важливих, питань.

Наслідки катастрофічні. І осягнути прийдешній колапс наразі нам навряд чи вдасться. 

Один з прикладів – ситуація з вакцинацією, чи то антивакциною кампанією. Блогери, кінозірки і проповідники взяли на себе місію пояснювати пересічним громадянам складні біохімічні процеси і бити себе в груди, що їм точно все-все відомо достеменно. Тихі голоси науковців і дослідників просто губляться серед всього того галасу.

Журналісти долучилися до індустрії розваг і тепер пропонують користувачам новини на вибір, фільтрують і прикрашають те, що хотілося б побачити, почути чи прочитати вибагливим клієнтам. Все меншій кількості людей цікаво ґрунтовно вивчити питання чи хоча б послухати думку фахівців на “не трешеву” але важливу тему.

Щодо політичної реальності. “Насолоджуючись гаджетами та зручностями, які раніше було навіть складно уявити, американці( і багато інших представників західного світу, якщо вже бути чесними), наче діти, відмовляються щось вивчити, щоб управляти власним життям чи політичними рішеннями, які впливають на нього. Це колапс функціонального громадянства, і воно дає дорогу цілій низці лиховісних наслідків”, – пише автор. Що ж, ми маємо власний живий досвід – останні вибори в Україні чітко окреслили середньостатистичного виборця. 

До речі, у книзі зустрічаються згадки і про СРСР та його останні дні, і сучасна війна Росії проти України, щодо якої американці демонструють надзвичайно низьку обізнаність.

В цілому книга залишає дещо неоднозначне враження. Дуже не хочеться вірити у песимістичний настрій і застереження автора щодо найближчого майбутнього людства. Дуже складно повірити, що умовна більшість раптом візьметься за голову і почне займатися якісною самоосвітою, а науковці і специ перестануть зневажати неуків і наберуться терпіння докладно і невтомно пояснювати (знов і знов) прості і складні істини. Як то кажуть, we will see!

Оцінка 4 з 5. Хай живе еволюція і природний добір! *саркастично сміється*

Напишіть відгук