Велика сила дружби

Сьогодні вони поїхали. Вчора ще були тут, сиділи разом за столом, їли, пили, сміялись, уважно слухали, розповідали історії, пояснювали своє ставлення до різних речей, виказували свою шану та любов. Зустрітися з ними прийшли чимало гідних людей, виняткових особистостей.

А сьогодні сіли у літак. Тепер вони вже далеко, на протилежному боці планети.

І так кожного року.  Достатньо? Ні. Але добре і так.

У наш час інформаційних технологій, гаджетів і засобів зв’язку на різний смак, з’являється відчуття, що ось вони, всі любі серцю люди, поряд. Достатньо написати у приват на Фейсбуці, скористатися відеозв’язком у Скайпі, або ж звичайним телефоном надіслати повідомлення. Але чомусь такі короткі спілкування відбуваються все рідше, все менше приводів щось сказати.

І ось вони їдуть, надовго, назавжди. Світ-бо такий глобальний, мінливий. Це нормально. Їм там краще.

А у нас тут своє. Своє життя, свої турботи, свої задачі і рішення. Є всі підстави не сумувати.

Та сьогодні сумно. Похмільний синдром після дуже концентрованого спілкування з людьми, яких любиш, поважаєш, цінуєш. І то навзаєм.

Безперечно, то найважливіші моменти життя, розкіш, яку дарує нам доля.

Друзі мої, дякую вам за те, що ви є!

 Вже чекаємо.

Happy Friends Day!

Напишіть відгук