Виховання надзвичайної дитини. Мері Шіді Курсінка

Порадник для батьків надто активних, емоційних, вразливих, чутливих і наполегливих дітей

 

 

Діти зазвичай мають гострі реакції на зовнішні подразники. Від народження вони часто не вміють керувати емоціями, висловлювати свої почуття і на початку свого життя активно навчаються цьому. Але як не існує двох однакових людей, так і не має чіткої інструкції з виховання, яку можна застосувати для певного типу, кількості або групи дітей.

У книзі “Виховання надзвичайної дитини” Мері Шіді Курсінка пояснює, хто ж такі надзвичайні діти, і чим вони відрізняються від звичайних. І різниця лише в одному: всі гострі реакції у надзвичайних дітей надзвичайно гострі.

Непосидючі, неуважні, прискіпливі, примхливі, скиглії і репетуни – все це слова-ярлики, від яких авторка пропонує відмовитись на користь мотивуючих зауважень: з багатою уявою, уважні до дрібниць, з високими вимогами, чутливі і переконливі.

Темперамент відіграє ключову роль у поведінці дитини. Інтроверти і екстраверти ще у віці немовляти гучно повідомляють світові, що є для них неприйнятним. І що надзвичайніша дитина, тим частіші і яскравіші ці повідомлення.

Як краще розпізнавати перехід від “зеленої зони”, де є спокій і злагода, до “червоної зони”, де емоції вирують, чути крики і ридання? Як вгамувати свою батьківську реакцію на неадекватну поведінку малечі? Де знайти розуміння і підтримку? На ці і багато інших запитань можна знайти відповіді у цій книзі.

Надзвичайно корисна, сповнена практичних порад і прикладів та реальних історій, книга “Виховання надзвичайної дитини” стане в пригоді всім батькам, майбутнім і практикуючим, а також усім дорослим, хто намагається краще зрозуміти поведінку дітей навколо. Адже незнання породжує несправедливі судження.

Щодо моїх вражень, книга виявилась ще однією знахідкою і відкриттям. Наші четверо хлопців – звичайні і надзвичайні водночас – дуже різні. Читаючи сторінку за сторінкою, пригадувала випадки, які маю у своєму досвіді батьківства, то з одним синочком, то з іншим. Чесно кажучи, не завжди вдавалося правильно і врівноважено реагувати, робити висновки. Книга М.Ш.Курсінки допомогла краще зрозуміти себе, дітей, оптимістичніше подивитись в наше спільне майбутнє, бути впевненішою в подальших успіхах виховного процесу.

Напишіть відгук