Тінь вітру. Карлос Руїс Сафон

Книга “Тінь вітру” Карлоса Руїса Сафона виявилась для мене романом з багатошаровим, емоційно насиченим, новим і лише віддалік схожим на твори Маркеса  й Еко. По перше, це Барселона, незвідана, незнайома, історія Іспанії включно середини 20-го століття. По друге, складні соціальні зв’язки, сімейні драми, долі людей, не зворотно потрощені фашистським режимом і війною. По третє, книги. Цвинтар забутих книжок, книжкова крамниця батька, пошук таємничого письменника і його надзвичайний дар оповідання похмурих і фаталістичних сюжетів. І звісно, головний герой, хлопчик, підліток, юнак. Данієль знаходить книгу (чи то вона його?) на Цвинтарі забутих книжок – загадковому сховищі з колоритним вартовим. Книга “Тінь вітру” нікому невідомого автора Хуліана Каракса настільки захоплює хлопчика, що він бажає знайти всі твори автора і прочитати їх. Виявляється це не так просто, бо всі його книги знищенні таємничою постаттю, людиною з моторошною зовнішністю і повним тезкою головного героя “Тіні вітру”, втіленням диявола. І ось у Данієля вже немає вибору, бо немає спокою тому, хто за будь-який кошт готовий ризикувати життям і здоров’ям, аби розплутати всі загадки і відкрити таємниці, пов’язані з безслідно зниклим талановитим письменником. Дивний зв’язок хлопця з Караксом, зовнішня їх схожість і загадкова повторюваність подій додають захоплення сюжетом і бажання невпинно гортати сторінки.

Чудовий твір і майстерність автора змушують нетерпляче чекати на наступну книгу з циклу “Цвинтар забутих книжок”.

Напишіть відгук