Побутовий тероризм і високий рівень терпіння

Сумна і не закінчена (нескінченна?) історія боротьби за права на рівні жахливої роботи комунальних служб м.Києва.

23 вересня, в суботу вдень, в нашій квартирі, що за адресою … Подільського району м.Києва, сталося ЧП: зникла вода в крані. Просто зникла, як то часто буває, без будь-якого попередження. Сталося це не вперше, а вдруге чи втретє за останні кілька місяців, тому ми з прикрістю розуміли, що це знову виникли проблеми зі стояком холодної води, який знаходиться у сусідній квартирі, і до понеділка (щонайменьше) ремонтувати труби ніхто не буде(досвід – це наше все).

Треба зауважити, що води у нас не стало усілякої, бо ще півроку тому, з економічних міркувань, відмовились від гарячого водопостачання і встановили водонагрівач. Не бачу надто міцного вза’ємного зв’язку з проблемою, що виникла під час аварійного відімкнення холодної води, але для майстра з сантехнічних робіт, тобто представника Дільниці №2 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (колишній ЖЕД) цей факт був достатнім аргументом, ніби скрутне “безводне”становище сім’ї – наша провина.

Далі “краще”. Коли у четвер, на початку сьомої доби без води, я особисто звернулась на дільницю, отримала відповідь, що доступу в квартиру, де сталося протікання немає, і я повинна сама шукати шляхи(канали) зв’язку зі зниклими сусідами. Пішла геть з відчуттям безпорадності і надії самостійно знайти всіх сусідів і організувати заміну труби…

В п’ятницю, 29 вересня, ввечері роботи таки почалися з попереднім оглядом моєї ванної кімнати людьми, схожими на жебраків, у кращому випадку, з зовнішніми ознаками багатоденного алкогольного сп’яніння, що називали себе сантехніками(слюсарями). О 16.00, коли я виходила забирати дітей  зі школи і садка і попередила, що повернусь за дві години, ці люди саме почали заносити інструменти до будинку. Приблизно о 18.00 почались гучні роботи, з чого ми здогадались, що сьогодні таки проведуть необхідну заміну, і ми знову зможемо користуватись водою. Але приблизно о 22-22.30  роботи припинились, про що стало зрозуміло з тиші за дверима і за стіною, а вода з крана так і не потекла. Не потекла вона і в суботу, неділю, понеділок. У вівторок, після доби очікування поновлення ремонтних робіт, поновили втретє електрону заявку на 1557.kiev.ua (а також кожного дня багато разів телефонували), адже там вона вже була позначена, як виконана. Нам перетелефонували і відповіли, що стояк замінили ще в п’ятницю, а до нашої квартири не було доступу, тому нас просто обрізали. Обрізали!!! Тихо на ніч, без зайвих зусиль і повідомлень, без будь яких спроб пояснити, не кажучи вже намагань виправити ситуацію чи надати консультацію. Будь яку.

За дві години я знову особисто відвідала Дільницю №2 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», де абсолютно агресивно і принизливо мене намагались переконати що під час заміни стояки нашої родини вдома не було (протилежне дуже легко довести, включно з наданням виписок мобільного опереатора), і взагалі, це не  є відповідальністю сантехслужби доводити воду до моєї квартири. Крапка. Мушу зауважити, що нашу розмову я знімала на відеокамеру, тому маю беззаперечні докази брехливих ухилянь представника керівництва, майстра даної дільниці. Питання: за що ми регулярно сплачуємо кошти для цієї установи? Чому ми змушені користуватися такої якості послугами? Ніякі пояснення терміновості відновлення водопостачання, опису катастрофічності ситуації проживання без води вже 10 діб в квартирі з чотирма маленькими дітьми, звинувачення і обурення, не мотивували до дії працівників Дільниці №2 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва». На останок мене запевнили, що прямо в момент мого перебування в приміщенні дільниці, в сусідній з нашою квартирі перебуває її власник з сантехніком і чекають на моє повернення. Звісно, як виявилось, ніхто мене там не чекав.

Близько 20 вечора прийшов сантехнік, що був вже у нас в п’ятницю, і це саме він надав неправдиву інформацію щодо нашої відсутності під час заміни труб. З винуватим обличчям пообіцяв прийти завтра о 19 з інструментами, розбити таки стіну і під’єднати нашу квартиру до загального водопостачання. Все йшло за попередньою домовленістю, допоки під час робіт ці люди, що називають себе сантехніками, не покинули все як є, тобто дірою 10Х10 см у санвузлі між двох кватрир, обрізаною трубою, і не пішли геть на “прохання” мого чоловіка, який має не такий високий поріг терпіння до нахабних погроз і принизливих образ, у тому числі нецензурної лайки, зі сторони працівників-слюсарів у присутності наших дітей. Невдоволення цих панів було викликано проханням зняти кран перекриття води, який вони не правомірно встановили між стояком і нашим помешканням ще у день загальних робіт. Цей досвід спілкування і надання “висококласних” послуг теж зафіксовано на відеокамеру. Знову ті самі питання: чому ми маємо не зважати на подібну поведінку працівників установи, що надає ОПЛАЧУВАНІ послуги? Навіщо нам ці слюсарі і їх керівники?

На сьогодні, 09.10.2017 року, 16 (шістнадцяту) добу припинення водопостачання, ЖОДНИХ контактів зі сторони Дільниці №2 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» з нами не поновлено.

У підсумку, ми мали відновити водопостачання самостійно, витративши значні кошти і дорогоцінний час на ремонтні роботи. Ще раз питаю: чому ми маємо користуватись послугами Дільниці №2 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», зазнаючи тяжких моральних збитків, отримуючи неймовірний стрес, приниження, знущання, шантаж, спілкування з людьми, що знаходяться у стані алкогольного(чи наркотичного) сп’яніння? За всім цим процесом мають спостерігати наші діти, яким необхідно пояснювати, що відбувається, чому “дяді” злі і невиховані, чому від них тхне, чому дома немає води і не достатньо чистого одягу, чому не можна, як зазвичай, сходити в туалет і помитись протягом дуже тривалого часу. Ми за ЦЕ маємо платити гроші?

Як ви, мабуть, здогадались, основна частина цього тексту є листом-скаргою у керуючу компанію, що має у своїй компетенції вплинути на описану ситуацію. Тому подаю те, що дописую у листі далі, звертаючись до керівництва:

Цим листом повідомляю, що я і моя родина відмовляємось сплачувати послуги Дільниці №2 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» щодо обслуговування водопостачання нашої квартири, вимагаємо відшкодування моральної шкоди, що сім’я зазнала під час вище згаданого спілкування з представниками даної дільниці. А також вимагаємо застосування відповідного покарання до усіх причетних і відповідальних осіб, що мали вирішити дану аварійну ситуацію у найкоротші терміни і надати послуги високої якості, що нами сплачувались наперед і регулярно з метою отримання цієї якості.

На сайті під цією статтею буду публікувати оновлення і знайомити зацікавлених читачів, як просувається ця скарга і наша справа загалом.

Напишіть відгук