Гра в життя. Олег Рибалка

Видавництво Легенда, 2017

Дивна, дивна і ще раз дивна книга Олега Рибалки «Гра в життя». Чого лише варті мої нотатки до сторінок першої частини триптиху:

Відсутня реальна фізична небезпека

Карикатура на корпоративну практику найму на роботу

Тонка іронія

Історія для молоді

Не вистачає 500 сторінок

Гендерна дискримінація

Іскра – Ісус?!

На кожній сторінці – символізм

Ця перша частина ( Книга перша, Історія третя) частково скидається на конспект до повномасштабної фентезі-історії з нарисами про дивний вигаданий світ, який дивним чином нагадує наше суворе сьогодення, де мешканці беззмістовно існують в очікуванні кращого майбутнього, повністю занурюючись у найпоширеніші людські вади: заздрість, жадоба, жорстокість, байдужість. Троє головних героїв, чарівник Іскра, відчайдушний молодик Стан і дівчина Ліза ( її образу приділено надто мало уваги, на мій погляд), вирушають у дивну подорож у загадкову долину, з якої немає виходу. Що ж ними рухає? Виключно жага пізнання і бажання знайти відповідь на питання: чому в цій долині зникають люди.

Наступні дві частини присвячені саме філософським пошукам і роздумам молодого мандрівника-чарівника, що намагається осягнути сутність буття, сенси навчання і опанувати найважчу майстерність – Гру в життя.

Для мене цей роман-триптих виявився не менш чаклунською книгою, ніж талмуд з заклинаннями для практикуючого мага-початківця. Ледь вловимі натяки, приховані сенси, безперервні проекції життєвих досвідів тримають уяву читача, і мою зокрема, на відстані, буквально за кілька кроків до осягнення справжнього задуму автора. Після прочитання все ще знаходжусь під впливом дивної, дивної і ще раз дивної книги Олега Рибалки…

Напишіть відгук